24 лютого 2022 року стало новою точкою відліку для України. У цей день ворог, сповнений імперських амбіцій, рушив на нашу землю, прагнучи знищити державу, стерти нашу національну ідентичність. Але вони не врахували головного – українців не можна зламати.

Наша боротьба триває століттями. Ми – нащадки князів, які будували могутню Київську Русь. Ми – спадкоємці козаків, що боролися за волю, не знаючи страху. Ми – діти тих, хто у ХХ столітті виборював незалежність, хто стояв на Майданах, хто не змирився з окупацією у 2014-му. І тепер ми є тими, хто продовжує цей великий шлях боротьби.

Історія України – це історія нескореності. Московські царі, радянські вожді, диктатори сучасності – всі вони намагалися підкорити наш народ. Але щоразу Україна доводила: нас не знищити. Ми пам’ятаємо жертви Батурина, зруйновану Катериною Запорозьку Січ, знищений інтелектуальний цвіт у 1930-х, розстріляних у Бабиному Яру, закатованих у таборах ГУЛАГу. Ми пам’ятаємо Крути, Холодний Яр, повстанців Карпат і Волині. Але головне – ми пам’ятаємо, що всі ці сторінки історії доводять: боротьба не була марною.

Сьогодні, як і багато разів раніше, Україна тримає удар. Серед руїн і вогню, серед болю і втрат народжується нова, ще сильніша держава. Наш народ показав світові, що таке справжня відданість своїй землі. Воїни боронять кордони, лікарі рятують життя, волонтери працюють без відпочинку, вчителі та науковці продовжують справу знання – бо війна ведеться не лише на полі бою, а й у свідомості.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять тих, хто віддав своє життя за Україну. Вони не просто герої – вони той фундамент, на якому постане мирне, вільне, незалежне майбутнє. Але боротьба триває, і на наших плечах лежить відповідальність: не забути, не змиритися, не опустити руки.

Кафедра схиляє голову перед усіма, хто бореться за Україну. Ми пам’ятаємо. Ми працюємо заради перемоги.

Україна була. Україна є. Україна буде.

Слава Україні! Героям Слава! 💙💛

Кожен день боротьби – це крок до перемоги. Кожна втрата – це біль, який ніколи не зникне. Ми зобов’язані пам’ятати, шанувати і діяти, щоб виправдати подвиг тих, хто віддав життя за Україну.